Опис педагогічного досвіду

   Опис

педагогічного досвіду з проблеми

« Створення герменевтичної ситуації на уроці чвітової літератури»

вчителя світової літератури

Злинської  загальноосвітньої школи №1 1-111 ст.

Шульги Світлани Іванівни                                 

Застосування інноваційних форм та методів роботи сприяє формуванню в учнів основних пізнавальних умінь і навичок, виробленню моделей поведінки за різних  життєвих обставин.

       В своїй роботі я  спираюсь на досвід українських вчених  О. Пометун, Л. Пироженко,  В. Мельник, Н. Бібік, О. Гін та інших.

    Провідна ідея мого досвіду: використання інноваційних  технологій у процесі  світової літератури сприятиме  активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме зростанню творчої активності, реалізації творчого потенціалу особистості.

     Мета досвіду  залучити дітей до систематичної творчої, пошукової, експериментальної роботи. Виховання активної, компетентної, креативної особистості, яка вміє бачити  і вирішувати нестандартні  проблеми.

      Актуальність досвіду  дає можливість  втілення  в практичній діяльності головної мети сучасної освіти та освіти для сталого розвитку – всебічний розвиток людської особистості, розвиток критичного та абстрактно-логічного мислення,  творчої ініціативи, застосування отриманих учнями знань у повсякденному житті,   формування внутрішньої  мотивації  і   активної  життєвої  позиції. Виховання духовно-емоційної відкритості щодо кращих здобутків інших культур.

        Використовуючи на уроках  прийоми інтерактивного навчання, активізую навчальну діяльність учнів, стаю організатором учнівського  колективу, консультантом. Учні набувають на уроках світової літератури комунікативних умінь і навичок спілкування. Це сприяє підвищенню їхньої мотивації до навчання. Використання інтерактивних методів дає мені можливість створювати таку атмосферу на уроці, яка сприяє тісному співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно -зорієнтоване навчання.

Використовую такі форми  організації навчальної діяльності:

- групова – одночасно навчаю весь клас;

- парна – взаємодія  «учень – учень»,

                                   «вчитель – учень»;

- кооперативна ( індивідуальна) – навчання  у малих групах учнів, об′єднаних спільною мовою;

- індивідуальна – самостійна робота учня.

          Активними формами роботи є інтерактивні вправи «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуації», «Займи позицію»,  «Нескінченний ланцюжок», ситуативне моделювання «Рольова гра», «Імітаційна гра».

         Вивчаючи сонети  В. Шекспіра  та Ф. Петрарки  ( 8 клас), учні готують виразне читання сонетів, пояснюють їх зміст, тему, ідею, визначають  художні засоби, «малюють»  сонет ( символи, образи), зіставляють словесне пояснення з художнім, дають визначення сонета.

На уроці членам груп можуть бути  надані певні ролі: «читець»,«художник»,«керівник»,«літературознавець».

Часто використовую вправу «Займи позицію», яка  виховує вміння відстоювати власну громадську позицію.

      Щоб заохотити до активності і почути  думку кожного учня, використовую прийоми  «Мікрофон», «Продовжи речення»,  «Мозковий штурм».

       Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення:

-гронування - до творчості поетів, письменників, вивчених творів;

       - кола Вена.  За темою «Горацій. «Пам′ятник» учні здійснюють порівняльний аналіз поезій Горацій. «Пам′ятник»,  Державін «Пам′ятник», А. С. Пушкін «Пам′ятник». Таким чином, одразу  можна зрозуміти, що є спільного  та відмінного в цих творах.

         - вільне письмо. Учні записують  свої асоціації  та думки щодо прочитаного.

     - театралізація:  «Зустріч з літературним героєм», «Якби я був літературним героєм», «Інтерв′ю з письменником». Це сприяє мотивації саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу набуття нових знань.Щоб  викликати зацікавленість художнім твором  пропоную  учням творчі завдання: «Доповни сюжет», «Лист до героя»,  «Лист до письменника»,  «Мої враження від прочитаного твору»,  «Які життєві уроки я виніс з прочитаного твору», розмова з літературним героєм, підібрати питання до характеристики героя, моделювання сюжетної ситуації, усне словесне малювання. Такі прийоми сприяють розумінню письменницького стилю, специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвитку здібностей до написання  мовних робіт  різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем.

      Прийом «Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Такий прийом можна використовувати, характеризуючи  образ Дон Кіхота за однойменним романом Сервантеса.

  Розвивальні і інтелектуальні  ігри  навчають школярів  не лише користуватися  вже набутими  знаннями, а, пізнати разом з героями їх світ.  Використанндидактичної гри та ігрових моментів робить урок цікавим,  піднімає настрій учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Завдяки цьому, зберігаю інтерес школярів до навчання. Застосовую їх на різних етапах уроку: актуалізації навчальної діяльності, підготовці до засвоєння нового матеріалу, у роботі над новим матеріалом, при первинному закріпленні засвоєних знань, умінь і навичок, при підведенні підсумку уроків.

       Велику зацікавленість учнів викликають  літературні вікторини:

- «Впізнай героя за його портретом»,

- «Впізнай героя за його реплікою»,

- «Чи уважний ти читач?»,

- «Впізнай твір за його уривком». Вони сприяють  активізації пізнавальних інтересів школярів, перевірці їх знань.

            На етапі засвоєння знань учнями з теми «Літературна балада» ( 7 клас) застосовую пізнавальне завдання  «Впізнати автора твору  і дати стислу характеристику його творчості», яке поглиблює знання, розвиває логічне мислення: «Він один з найпопулярніших  англійських письменників ХІХ століття, а «Острів скарбів», його найкращий пригодницький твір, яким уже понад століття зачитуються у всьому світі». (Р.Л. Стівенсон). Максим Горький писав: «Гра – шлях дітей до пізнання світу», тому я на своїх уроках  активно впроваджую   інтелектуальні ігри, які не лише активізують діяльність  школярів  на уроці,  а й сприяють їх згуртуванню, виробленню своєї думки та відстоюванню її.  У грі  «Четверте зайве» ( Ж.Верн «П′ятнадцятирічний капітан») за «четвертим зайвим» учні визначають автора, назву, жанр твору. У грі « Що означають ці слова» пояснюють, що означали у житті Жуль Верна  чи його героя Діка Сенда слова: «шхуна», «бриг», «Пілігрим».Використовую гру «Знайди відповідність» за твором В. Шекспіра «Гамлет»,   «Про що  говорять дати» - за біографією Сервантеса, «Знайди слово» - за твором В. Шекспіра «Гамлет». На уроках вивчення образів літературних персонажів провожу гру «Намалюйте психологічний портрет героя». У ході гри один учень називає рису характеру героя, а другий – конкретні факти за текстом. Під час гри «Впізнай героя за описом» учні не тільки вгадують героя, але й малюють його.

Часто застосовую інтерактивні вправи та прийоми, які сприяють формуванню в учнів власної думки та активної громадської позиції. Це такі вправи та прийоми: «Продовжте речення»,  «Вислови  власну думку», «Метод «Прес», «Спіймай помилку». Пояснюючи новий матеріал, я застосовую останній прийом, про що заздалегідь  обов’язково попереджаю учнів, які знаходять та виправляють допущену мною помилку.Використовую рольові ігри, які  створюють умови для спілкування, вчать вести дискусію, аргументувати  власну точку зору, розвивають критичне мислення. Діти зустрічаються з Робінзоном Крузо, Діком Сендом та іншими персонажами творів, здійснюють уявну подорож із героями у грі «Уявити себе героєм, який вам найбільше сподобався.  Коротко розказати про нього». Провожу інсценізації: «Зустріч з літературним героєм», «Інтерв′ю з письменником». Це сприяє мотивації саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу набуття нових знань. Для цього обираю невеликі, але важливі для сприйняття змісту епізоди.

Неможливо проводити сучасний урок без  інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).  Використання ІКТ    дозволяє  активізувати навчально-виховний процес на уроках через презентації  .

Метод проектів вважаю основною технологією формування ключових життєвих та предметних компетентностей  учнів.  Суть методу проектів полягає  в досягненні дидактичної мети через  детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись  реальним результатом - проектом.  Це може бути  відеофільм, стіннівка, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація. Метод проектів передбачає використання  індивідуальної, парної, групової роботи. У своїй  практиці я впроваджую різні їх форми: дослідницькі, творчі (ілюстрації до твору, власні вірші), ігрові, інформаційні.

         Використання презентацій учнів дозволяє  перетворити  завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів. Після перегляду проводиться презентаційне обговорення  та визначення кращих робіт. Такий вид заняття сприяє підвищенню інтересу  до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію.  Під час читання лекції використовую вчительські та учнівські презентації: 

        Впровадження ІКТ дає мені можливість:

-          підвищити темп уроку;

-          збільшити час для самостійної роботи учнів;

-          дозволяє перевірити засвоєння  теорії літератури у всіх учнів;

-          поглибити  ступінь відпрацювання практичних умінь і навичок;

-          вести диференційовану роботу з учнями;

-          зацікавити предметом;

-          розвинути творчий потенціал учнів;

-          підвищити якість знань школярів.

У своїй практиці використовую такі нестандартні  форми уроків:

- урок – подорож (“Подорож на острів Робінзона” ( 6 кл.).

- урок – диспут (“Тріумф чи трагедія Тараса Бульби” (6 кл.).

- урок – дослідження (“Побут і звичаї запорожців у повісті “Тарас Бульба” (6 кл).

- урок – лекція

- урок  творчості (“Уявна розмова з Гуллівером”( 7 кл.).

              Уроки з елементами рольової гри:

- урок – казка (“Чарівний світ арабських казок” (5 кл.).

- урок – вікторина (“ Сторінками прочитаних книг” (7 кл.).

- урок – зустріч з героями літературного твору  (“Сповідь Робінзона”( 6 кл.).

- урок - інтерв′ю з автором твору (“Інтерв′ю з Сервантесом» (8 кл.).

- урок – КВК ( Д.Дефо “Робінзон Крузо” ( 6 кл.);

- “Аукціон знань” (“Байки І.А. Крилова” (6 кл.);

- “Щасливий  випадок” ( “Життєвий і творчий шлях  Жуль Верна” ( 6 кл.);

- уроки – заочні екскурсії ( “

Індивідуальний підхід до навчання  має на меті розвивати в учнів  самостійність. На уроках світової  літератури намагаюсь ефективно організувати самостійну роботу учнів, яка є не тільки  засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, а й сприяє формуванню навичок самостійного здобування знань. Самостійну роботу розподіляю на індивідуальну і колективну. Залучаю школярів до індивідуальної роботи шляхом надання завдань випереджувального характеру (підготовка цікавих  повідомлень про життя і творчість письменника, розповідь про історію написання твору, виразне читання твору або його окремих епізодів).У своїй роботі я надаю перевагу  груповим формам роботи.  На мій погляд групова робота – це одна з найефективніших форм праці, тому що кожному учню надається можливість  виявити свій талант і здібності, збагатитися чужими ідеями, не бути стороннім спостерігачем.  До того ж це згуртовує школярів, виховує самостійність, колективізм і відповідальність водночас. Працюючи в групах та парах, учні виконують інформаційні, творчі, дослідницькі  завдання.

Наприклад:

Скласти порівняльну таблицю

« Спільне і відмінне у байках Езопа та Крилова»

         

Езоп	Крилов
Спільні риси
Відмінні риси

Я вважаю, що інтерактивне навчання передбачає використання на уроках наочність  - засіб,  який   забезпечує  не  тільки  підвищення якості знань і їх міцності, але й розвиток сприйняття, мислення,  активності i самостійності учнів, їх можливостей i інтересів. Збагачує  коло  уявлень   дитини,   робить навчання більш доступним, конкретним і цікавим, розвиває спостережливість  і мислення.  вона допомагає навчити, поглибити сприйняття учнями літературного твору. Осягнути твір чи творчість письменника в цілому,  оволодіти теоретико-літературними знаннями. На уроках світової літератури використовую   таку наочність: таблиці з теорії літератури, портрети письменників, альбоми про життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах, дидактичний матеріал з літератури, роздатковий матеріал (картки для самостійної роботи), схеми, , кросворди, репродукції картин, ілюстрації  до літературних творів, вист.  Вибір типу та форми уроку залежить від багатьох чинників: місця в навчальній програмі, розділу, теми уроку, врахування особливостей  того чи іншого класного колективу (успішності, ставлення до предмета, ставлення до різних видів навчальної діяльності, загальної дисципліни). Але завжди намагаюсь організувати кожен урок так, щоб  забезпечити не тільки засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, але й їх самостійну пізнавальну діяльність, що сприяє розумовому та загальнокультурному розвитку.А також маю певні результати в роботі з обдарованими  учнями.Проте, у роботі над проблемою стикаюсь з певними труднощами. Бракує дидактичного матеріалу з різних тем. Доводиться розробляти їх власноруч. В недостатній кількості електронних засобів навчання. З метою навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу звертаюсь до інтернет-ресурсів.Якщо мої учні усвідомлюють, що література, розсуваючи межі простору, робить їх громадянами Всесвіту, то праця пройшла недаремно. В руках учителя словесності світильник добра і розуму – література.